Чим для нас – християн, є свято

27.11.2015

108709400 4437240 125

Впродовж християнської історії, в різні її періоди, формувались свята. І кожне свято, це є спомин про певну особу чи подію, про те як Господь, діяв серед людей. Свято, служить нам, християнам, як пригадка про Божу любов до нас, служить, як час освячення, а також навчання, бо спонукає в черговий раз заглибитись у правди та засади християнського життя. Також, кожне свято в особливий спосіб уприсутнює Бога, а не лише пригадує.

108709400 4437240 125

Впродовж християнської історії, в різні її періоди, формувались свята. І кожне свято, це є спомин про певну особу чи подію, про те як Господь, діяв серед людей. Свято, служить нам, християнам, як пригадка про Божу любов до нас, служить, як час освячення, а також навчання, бо спонукає в черговий раз заглибитись у правди та засади християнського життя. Також, кожне свято в особливий спосіб уприсутнює Бога, а не лише пригадує.

Свято може бути пов’язане із радісною та величною подією, – Великдень чи Різдво Ісуса Христа, але також може бути і сумним, та зобов’язувати до строгого посту, як наприклад – Усікновення Чесної Глави Івана Христителя.
Відзначаючи кожне свято, ми покликані освячуватись – ставати добрішими бо Господь є добрий; бути милосердними, бо Він милосердний; очищувати свої душі, та приймати Євхаристію- Хліб живий, бо сам Господь є Життям.
Іншим аспектом християнського свята є його спільнотність, коли празнує ціла спільнота: Церква, парафія, родина.
І тут важливо застановитись над тим, як ми насправді святкуємо? Яким змістом наповнені наші святкування? Зокрема коли наближається Різдвяний цикл свят.
На свята а також і в неділю, кожен християнин має обов’язок відвідати храм, прийнявши участь у Святій Літургії. Опісля, ми розходимось по своїх домівках, сідаючи за спільний святковий стіл. І тут наступає важливий момент: чи запросимо ми Христа до спільної родинної трапези, чи навпаки залишимо Його відразу за порогом нашого храму? А запросити Христа можна досить легко – помолившись спільно, та попросивши Божого благословення. Інше, не менш важливе питання, «На скільки часу затримається в нашому домі Христос?» – доти, доки ми його не проженемо.
Дуже часто ми проганяємо Бога із своєї хати коли на нашому столі, а також в серці, чільне місце займає алкоголь, якого впиваємось без міри, і як наслідок: непристойні слова, сварки, бійки, зранені діти…Між цим всім губиться атмосфера свята, забувається про Бога.
Чому б наприклад, замість пляшки,не поставити невеличку свічечку, іконку, і в такій мирній атмосфері, разом, гарно провести спільне зібрання домашньої церкви. Ділитись своїми емоціями, цікавитись справами інших, дякувати Богу за можливість бути разом.
Постараймось, щоб у цей різдвяний піст, який наступає, а також Різдвяні свята, Христос постійно перебував у наших родинах. Святкуймо свята тверезо, живімо тверезо. Бо як сказав великий митрополит, праведний Андрей Шептицький, що як би не свята тверезість, то хто знає чи мав би наш народ ті добра, які посідає сьогодні.
о. Тарас Гадомський

No Comments

Залишити відповідь